Це є інтерв’ю з Антоном Вечіркою. Антон – учитель та перекладач французької мови, проживає у Києві, є випускником Державного Сумського університету, стажувався у Франції
24 листопада 2018 року, скайп, аудіозвʼязок, Одеса — Київ.
- Яка була ваша мета вивчення французької мови?
Мета вивчення французької мови – дуже проста. Я завжди цікавився вивченням іноземних мов і... Перед вступом до університету стояв вибір між вивченням англійської, німецької та французької мови як головної і я обрав французьку, оскільки вона давала більше можливостей, наприклад, у вивченні інших романських мов, і англійська мова як друга засвоювалась доволі добре і тому, в принципі, я думаю, перша мета була доволі прагматична, це вже потім, після того, як я почав вивчати французьку мову, я почав розуміти деякі нюанси та цікаві деталі, але на момент початку вивчення мене виключно цікавили... певні бенефіції пов’язанні з вивченням французької.
- Чому саме французька мова, а не іспанська, чи якась друга мова?
Тому що в університеті на той момент можна було вивчати або французьку, або німецьку, або англійську як першу. А іспанську я теж почав вивчати з першого курсу, але це було як факультатив, це була третя іноземна мова, як першу я не міг її обрати.
- На скільки знання цієї мови користується попитом в Україні?
Це не просте питання. Останнім часом, мені здається, попит зріс, але, на жаль, через не дуже позитивні фактори. Чимало людей намагаються чи збираються переїжджати до Канади та Франції – і з цим пов’язаний ріст попиту. А так, у середньому, на жаль, мені здається... користується меншим попитом французька... чім, наприклад, німецька. Не можу сказати, чесно кажучи, з чим це пов’язано, але дуже багато людей її вивчають через романтичний образ, через красу і т. д. Але щоб це була така іноземна мова, яка могла б конкурувати з англійською по популярності, – на жаль, ні, такого немає.
- Чи були ви у Франції та протягом якого часу?
Так, я був у Франції. В сумі... не так багато, десь протягом трьох тижнів, і в останнє шість років тому.
- В якому місті та навчальному закладі ви стажувалися?
В місті Мец, у навчальному закладі, називався університет Поля Верлена.
- Чи були ви в інших місцях у Франції?
Так, я був в Парижі, і... і все. Останнім часом я подорожував, але чомусь до Франції не доїжджав. Необхідно це виправляти.
- На скільки повсякденне життя Франції на вашу думку відрізняється від українського?
Не думаю, що я провів там достатньо часу, щоб дати більш-менш змістовну відповідь на це питання, але... Думаю, що воно відрізняється в багатьох важливих моментах. Але перш за все відрізняється тим, що французи менше збентежені побутовими проблемами, як мені здається. Побутовими проблемами в широкому такому розумінні. Часто видно, що люди менше напружені, в них менше думок, які не дають їм можливості розслабитись, відпочити тощо. Можливо, це пов’язано з іншими речами: менталітет, ставлення більш філософське до проблем. Але ось повсякденне життя саме більш таке повільне більш розслаблене – це те, що я відразу помітив.
- Чи багато часу вам знадобилося щоб звикнути до цієї країни?
(сміється) Я не можу сказати, що я до неї звик бо, знову ж таки, я там провів замало часу. Навіть якщо б я там був (би) багато разів, це не достатньо, щоб звикнути. Але звикнути в такому значенні, що я почував себе там абсолютно нормально і природно... Не знаю, дуже мало часу. Тобто я не відчув жодних бар’єрів, які б якимось чином відволікали мене від того, що я там збирався робити, від моїх, не знаю, повсякденних справ, як піти до ресторанів, магазинів і т. д. Я розумію, що якби я там залишився ще на якийсь час, я б не відчував жодних проблем.
- Які стереотипи щодо Франції і французів ви б могли назвати найбільш необґрунтованими?
(сміється) Я не знаю, наскільки ці стереотипи є загальними, але це те, що я чув від, наприклад, представників інших національностей не лише від українців. Це чомусь жадібність. Ну, як жадібність, можливо це те, що вони занадто економні. Але це мені здається абсолютно необґрунтованим, оскільки французи вміють гарно проводити час і на це їм ніколи не шкода грошей. Наприклад, я знаю, що є відносний стереотип, що вони є занадто сильно економні. Можливо, стереотип про те що французи романтичні, я не думаю що вони чимось в плані романтики відрізняються від, наприклад... українців навіть.
- Чи вважаєте ви що український менталітет схожий на французький?
Це складне питання. Все ж таки, я не знаю. Наприклад, якщо ви мене запитаєте, я не зможу дати визначення, чи характерні риси французького менталітету... Можливо, українці думають так, але одною з таких спільних рис – мені здається, і для французів, і для українців – вони ставлять вище, наприклад, свої певні політичні права та свободи, ніж можливості вільно себе почувати економічно, ніж можливості заможно жити. Надають більшу перевагу повазі до себе, повазі до законів і т.д.
- Як ви можете описати відношення до українців у Франції?
Я думаю, що за останні 6 років, поки я там не був, думаю, що воно змінилося, принаймні французи почали краще розуміти, що таке Україна. У 2012 році я як раз там був під час Євро 2012, яке проходило в Україні, і тому, звичайно, люди вже розуміли, що зараз багато французів в Україні, і що зараз відбувається в Україні. Не знаю, у 2012 році 100 відсотків у французів не було якогось ставлення до України взагалі, я думаю: «просто ось країна, яка за Польщею десь там знаходиться». Ніколи не чув нічого, жодної думки більш-менш оригінальної, це були просто загальні питання з ввічливості, а не через зацікавленість якусь. Думаю, що зараз безумовно французи, яких я зустрічав в Києві, звичайно, вони вже більше цікавляться, більшість французів безумовно підтримують зараз Україну, але саме як у Франції – не знаю.
- Чи відрізняється це відношення від відношення до французів в Україні?
Не знаю. Стосовно відношення українців до Франції, мені здається, що воно все ще переважає такий казково-романтичний образ стосовно Франції, з одного боку. І з іншого, чимало українців навпаки мають занадто таку картинку песимістичну, що пов’язано з кількістю іммігрантів на даний момент у Франції. Тобто, як я відчуваю, що одні люди вважають, що Франція – ось країна, яку зображено в фільмі «Амелі», а інші вважають, що у Франції зараз скрізь брудно, беззаконня, поліція нічого не може зробити, тому що скрізь біженці і т.д.
- Які риси характеру вам подобаються в українців, а які у французів?
В українців мені завжди подобалась самоіронія та саркастичне ставлення до певних проблем. У французів мені подобається така заздалегідь критична оцінка будь-чого. Це і стереотип, і правда. За цим завжди цікаво спостерігати. Це так чи інакше проявляється, якщо працювати в команді з різними національностями, завжди видно, що відбувається якась зміна. Ось французи перші будуть виражати своє невдоволення якимось чином. Це складно пояснити, але суть у тому що французи завжди перші, ще не розібравшись в ситуації, ставляться дуже так обережно і критично до будь-яких змін або чогось нового.
- На вашу думку яких змін потребує Україна?
Не знаю. Тут можна відносно довго говорити стосовно змін, тому що в порівнянні з Францією, яка вже має свою державність протягом декількох століть, це сформоване громадське суспільство, те, що в Україні все тільки починає формуватися. І ось я не бачу жодних принципових змін... Звичайно, є деякі політичні речі, які можна вирішити та здійснити швидко. Це питання формування громадського суспільства і такої національної свідомості, яке зараз безумовно активно відбувається. Але у Франції це почалось ще наприкінці 18 століття. Тому не можна говорити ще, що потрібно Україні, порівнюючи з Францією, Україні ще потрібно дуже багато часу.
- В майбутньому чи хотіли б жити у Франції і чому?
В майбутньому я хотів би жити в Україні. Якщо з якихось причин мені доведеться покинути Україну, то так, я оберу Францію для того, щоб там жити і думаю, що головна причина – це те що мені подобається мова, культура, для мене мовне питання – це принципове питання. Я не думаю, що я зміг би, наприклад, відносно вільно володіючи англійською та іспанською, дуже добре себе почувати в англомовних та іспаномовних країнах. Мені дуже важливо почуватися в суспільстві, в якому мовне питання зведено до мінімуму.
- Які ваші улюблені книги чи автори?
З французьких авторів я би порадив почитати Б. Віана, Р. Кіно. Ці 2 автори, на мою думку... найкраще показують, чим Франція відрізняється від інших країн. Якщо читати в оригіналі – це означає дуже гарно побачити особливості французької мови, її світосприйняття, французького гумору і т.д.
Дякуємо Антону Вечірці за його підтримку та участь у проекті.
Розмовляла та впорядкувала: Вікторія Однодворцева